о кониський молитва читати

Кониський Олександр — Молитва за Україну

Шкільні твори

«Волі і світла проміння» «Молитви» на слова О. Кониського, музику М. Лисенка

Останнім часом воскресають з небуття твори української літератури, які були забороненими і не звучали в Україні. Серед них і могутній хорал на слова Олександра Кониського і музику Миколи Лисенка «Молитва».
Духовна пісня, створена в90-хроках ХIХ століття, переживши заборони царату Росії та радянського уряду, вижила. В українських середовищах Канади, США, Австралії, де знайшла захисток наша співолюбна діаспора, пісня єднала людей з далекою батьківщиною, живила їхні патріотичні почуття.

«Щастя дай, Боже, народу. » (За піснею на слова О. Кониського «Молитва за Україну»)

Серед урочистих патріотичних пісень провідне місце належить пісні на слова О. Кониського «Молитва за Україну». Створена у період підйому патріотичних настроїв українського народу, пісня вела у бій січових стрільців, закликала український народ до боротьби за волю і незалежність:
Боже великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світла промінням
Ти її осіни.
О. Кониський, обравши форму молитви, на довгі роки й десятиліття проклав своєму творінню шлях до сердець справжніх патріотів.

Народна легенда про дівчину-Україну і пісня О. Кониського «Молитва»

Усна народна творчість є неоціненною культурною спадщиною, яку залишили нам наші пращури. Передаючись з вуст у вуста, народні твори змінювалися та вдосконалювалися. Незмінною залишалася народна мудрість, проста на перший погляд, але справедлива та розумна народна мораль.
Нам відомі народні пісні, обрядові дії, казки для дітей та безмежно мудрі, чарівні та цікаві народні легенди і перекази. Часто народні легенди використовуються в літературних творах, повністю або частково.

Олександр Кониський. «Молитва»

МОЛИТВА

(Слова Олександра Кониського,
музика Миколи Лисенка)

Боже великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світу промінням
Ти її осіни.

Світлом науки і знання
Нас, дітей, просвіти,
В чистій любові до краю,
Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний,
Нам Україну храни,
Всі свої ласки й щедроти
Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго світу, щастя,
Дай, Боже, народу
І многая, многая літа.

За матеріалами: За матеріалами: О.М. Авраменко, Л.П. Шабельнилова. Українська література, підручник — 6 клас, стор. 34.

На відео: Молитву за Україну (Боже, великий єдиний, нам Україну храни), написану у 1885 році, (музика Миколи Лисенка, слова Олександра Кониського) виконує Національний український народний хор ім. Г. Верьовки.

Дивіться також на «Малій Сторінці»:

Пісенна творчість українського народу багата й різноманітна. З глибокої давнини супроводжує вона життя народу. Жоден із фольклорних жанрів не може порівнятися з піснею широтою охоплення життєвих явищ, відображення народного світосприймання, моралі, естетичних уподобань. Створена в незапам’ятні віки, вона хвилює й сьогодні правдивістю, свіжістю і щирістю почуттів, чарує поетичністю, художньою красою.

Музика — це натхнення, це світ мистецтва і кохання.

Цікаві статті, музичні новини та відео збиратимемо у цьому розділі нашого сайту.

Молитва

• • завантажити txt 785.00Б
• • завантажити fb2 1.85КБ
• • завантажити epub 2.72КБ
• • завантажити mobi 9.49КБ

Коментарі. Рецензії. Відгуки

• Закладки відсутні.

Дані відправлені на перевірку.

Вибачте, щось пішло не так.

Спробуйте ще раз, або напишіть нам на пошту [email protected]

Будь ласка, увімкніть cookie для комфортної роботи з сайтом.

Вибачте, ви не пройшли захист від спаму Google reCAPTCHA.

Якщо ви не робот, спробуйте ще раз, або напишіть нам на пошту [email protected]

Ваші гроші підуть виключно на розвиток сайту!

ГДЗ / Відповіді до підручника Сторінки 43 — 44 «Українська література 6 клас» Коваленко Л.Т. ГДЗ НОВА ПРОГРАМА 2014 року

Боже великий, єдиний,

Нам Україну храни.

Волі і світу промінням

Світлом науки і знання

Нас, дітей, просвіти,

В чистій любові до краю.

Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний,

Нам Україну храни,

Всі свої ласки-щедроти

Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю.

Дай доброго світу,

Щастя дай, Боже, народу

І многая, многая літа.

Автор: Олександр Якович Кониський (1836-1900).

1. Поясни, який настрій створює пісня. Які елементи твору допомагають створити такий настрій?

Настрій піднесений, пафосний. Звертання до Бога – охороняти Україну від бід. А молитва це велика духовна сила, яка очищає розум, заспокоює душу, вселяє надію.

2. Випиши з тексту пісні в зошит ужиті тут дієслова. Зверни увагу, що вони виражають прохання. Чому автор використав дієслова саме в такій формі?

Храни, осіни, просвіти, зрости, молимось, зверни, дай. Бо у молитві автор просить захисту від бід.

3. Назви слова, які надають твору урочистого звучання. Що означає вираз «многая літа»? Чому саме цими словами закінчується твір?

Молимось, Боже єдиний,

Нам Україну храни,

Всі свої ласки-щедроти

Ти на люд наш зверни.

Словами «многая літа» звучить побажання довгих гарних літ народові.

4. Опиши, яким ти уявляєш ліричного героя твору. Яке його ставлення до Батьківщини? Відлові даючи, цитуй текст пісні.

Ліричний герой – патріот та віруюча людина, просить у Бога благодаті для усього народу.

5. Прочитай народну легенду про дівчину-Україну. Проаналізуй, чи є зв’язок між народною легендою і «Молитвою» О. Кониського.

Зв’язок у тому, що у двох творах звертаються до Бога про допомогу, і Всевишній не відмовляє у просьбах.

НАРОДНА ЛЕГЕНДА ПРО ДІВЧИНУ-УКРАЇНУ.

Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами, французи вибрали елегантність і красу, угорці — любов до господарювання, німці — дисципліну і порядок, росіяни — владність, поляки — здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики. Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишиванку, руса коса переплетена синьою стрічкою, на голові мала вінок із червоної калини.

— Хто ти? Чого плачеш? — запитав Господь.

— Я — Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові й пожеж. Брати мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів і сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.

— Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти роздав. Як же допомогти тобі?

Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.

— Є в мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це — пісня.

Узяла дівчина — Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

Український народ релігійний. Ліричний герой просить у Бога благодаті для усього українського народу. Твір високопатріотичний. А назва «Молитва» відображає цю розмову з Богом.

2. Вивчи вірш «Молитва» напам’ять.

МОЛИТВА — Олександр Якович Кониський (1836-1900) — ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ

Кожен вірянин щодня побожно звертається з молитвою до Господа. Молитва це велика духовна сила, яка очищає розум, заспокоює душу, вселяє надію. Молитва це розмова вірянина з Богом.

У своєму творі „Молитва”, яку О. Кониський написав у 1885 році, він попросив у Господа найсокровеннішого — хранити Україну від бід.

Цей твір є високопатріотичним, його ще називають духовним гімном українського народу.

„Молитву” також виконують як церковний гімн України. Музику до твору написав відомий український композитор Микола Лисенко.

МОЛИТВА

Боже великий, єдиний.

Нам Україну храни,

Волі і світу промінням

Світлом науки і знання

Нас, дітей, просвіти,

В чистій любові до краю,

Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний.

Нам Україну храни,

Всі свої ласки-щедроти

Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,

Дай доброго світу,

Щастя дай, Боже, народу

І многая, многая літа.

БУДЬ УВАЖНИМ ДО СЛОВА

Осінети — освітити, зробити радісним.

ПОМІРКУЙ НАД ПРОЧИТАНИМ

1. Поясни, який настрій створює пісня. Які елементи твору допомагають створити такий настрій?

2. Випиши з тексту пісні в зошит ужиті тут дієслова. Зверни увагу, що вони виражають прохання. Чому автор використав дієслова саме в такій формі?

3. Назви слова, які надають твору урочистого звучання. Що означає вираз многая літа? Чому саме цими словами закінчується твір?

4. Опиши, яким ти уявляєш ліричного героя твору. Яке його ставлення до Батьківщини ? Відповідаючи, цитуй текст пі сні.

5. Прочитай народну легенду про дівчину-Україну. Проаналізуй, чи є зв’язок мі ж народною легендою і „Молитвою” О. Кониського.

НАРОДНА ЛЕГЕНДА ПРО ДІВЧИНУ-УКРАЇНУ

Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці — любов до господарювання, німці — дисципліну і порядок, росіяни — владність, поляки — здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики. Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишиванку, руса коса переплетена синьою стрічкою, на голові мала вінок із червоної калини.

— Хто ти? Чого плачеш? — запитав Господь.

— Я — Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові й пожеж. Брати мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів і сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.

— Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти роздав. Як же допомогти тобі?

Дівчин а хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.

— Є в мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це — пісня.

Узяла дівчина-Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.

1. Поясни, чому пісню О. Кониського „Молитва” називають духовним гімном українців.

2. Вивчи вірш „Молитва” напам’ять.

Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов’язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2007-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.

Про що йдеться в ,, Молитві » О.Кониського ? Чому на вашу думку , цей твір називають духовним гімном України ?

Что ты хочешь узнать?

Ответ

Яка історія появи цього гімну? Коли саме його виконують? Чи справді, коли він співається, всі мають стояти? Чи слова цього гімну редагувалися з часу його появи? Як часто і чому?

Нині мало хто вже знає, але своєю появою та славою ця молитва-гімн завдячує не лише авторам слів і музики. Напевне, якби не отець Богдар ( Богдан) Кирчів, український письменник, поет та громадський діяч, уродженець Сколівського району, що на Львівщині, про цю відому всім пісню давно б усі забули. Ще під час свого навчання в духовній семінарії у Львові, майбутній священик познайомився із Олександром Яковичем Кониським, відомим на той час педагогом, видавцем і літератором. 1884 року Кониський виступав перед семінаристами з лекцією, де вони вперше й зустрілися. А вже на початку наступного року, 26 січня 1885-го, Кирчів звертається до Олександра Кониського із проханням надіслати йому кілька своїх творів для публікації в збірці церковних пісень, яка незадовго буде друкуватися для вихованців семінарії.

У листі від 26 березня Кониський відповідає Богдану (ще тоді студенту-богослову, священиком він стане через рік – 1886-го), що написав “Молитву” українських дітей, а Микола Лисенко поставив її на ноти. Оскільки способів широко розповсюдити цей твій Олександр Якович не мав, то просив сприяти цьому та максимально поширювати його в селах і школах рідної Галичини.

Одночасно з цим, схожого листа Олександр Якович надсилає відомим композиторам того часу – Володимиру Шухевичу, Анатолю Вахнянину та кільком іншим. Цікаво, що ознайомившись із твором Шухевич незабаром зауважив, що: “ствір прекрасний, але для вивчення з дітьми не годиться”, оскільки надто складний для вивчення. Спроби розівчити його із дітьми були невдалими, тому переказував Лисенку, щоб той зробив простіший варіант музики. Але Микола Віталієвич на це прохання не зреагував, будучи переконаним, що ця “Молитва” написана спеціально на “неложнії уста” дітей.

У листі від 29 травня В.Шухевич повідомляє Кониського, що здав остаточний варіант “Молитви” до друку. Відтак, за одностайним свідченням істориків, “офіційний” час появиви гімну “Боже, Великий Єдиний…” слід вважати лютий-березень 1885 року. З того часу він набуває все більшої уваги серед народу.

Олександр Кониський. “Молитва” (слова)

Олександр Кониський – відомий український письменник, поет, громадський діяч, педагог, видацевь, автор вірша “Молитва”, який був покладений Миколою Лисенком на музику.

***
Боже великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світу промінням
Ти її осіни.

Світлом науки і знання
Нас, дітей, просвіти,
В чистій любові до краю,
Ти нас, Боже, зрости.

Молимось, Боже єдиний,
Нам Україну храни,
Всі свої ласки-щедроти
Ти на люд наш зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго світу,
Щастя дай, Боже, народу
І многая, многая літа.

Олександр кониський молитва за україну

Подробное описание: Олександр кониський молитва за україну — с детальным описанием, специально для Вас!

Текст песни Хорова капела ім.О.Кошиця — Молитва за Україну

Молитва за Україну Слова: Олександр Кониський Музика: Микола Лисенко

Боже великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світу промінням
Ти її осіни.

Світлом науки і знання
Ти її просвіти,
В чистій любові до неї,
Ти нас, Боже, зміцни.

Молимось, Боже єдиний,
Нам Україну храни,
Всі свої ласки й щедроти
Ти на люд свій зверни.

Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго світу, щастя,
Дай, Боже, народу
Та многая, многая літа.

Prayer for up Ukraine
Words : Oleksandr Konisky
RM: Mykola Lysenko

Oh great , єdiny ,
We keep up Ukraine ,
I Volya svitu promіnnyam
Tee її osіni .

Svіtlom science i Znannya
Tee її Prosvita ,
In chistіy lyubovі to neї ,
Tee us, O God , zmіtsni .

Pray, God єdiny ,
We keep up Ukraine ,
Vsі svoї petting th bounty
Tee on people svіy zverni .

Give yomu will, let yomu share
Give good svitu , Happiness ,
Give me, O God, the people
That much, much lіta .

Олександр кониський молитва за україну

Текст песни Микола Лисенко, Олександр Кониський — Молитва за Україну

Боже, Великий, Єдиний,
Нам Україну храни.
Волі і світу промінням
Ти її осіни.
Світлом науки і знання
Ти її просвіти,
В чистій любові до краю
Ти її осіни.
Дай, волю,
Дай доброго світа
Щастя — дай Боже народу
І многая, многая, літа.

Перевод песни Микола Лисенко, Олександр Кониський — Молитва за Україну

Боже, Великий, Единый,
Нам Украину храни.
Свободы и мира лучами
Ты ее осени.
Светом науки и знания
Ты ее просвещения,
В чистой любви к краю
Ты ее осени.
Дай волю,
Дай доброго света
Счастье — дай Бог народа
И многая, многая, лета.

Посмотреть популярные тексты песен и переводы Микола Лисенко, Олександр Кониський:

• Микола Лисенко, Олександр Кониський — Молитва за Україну

Ещё песни этого исполнителя: Микола Лисенко, Олександр Кониський (все тексты песен и переводы)

Не знаете кто поет песню Молитва за Україну? Ответ прост, это Микола Лисенко, Олександр Кониський. Найти слова к музыке, текст песни и иногда даже аккорды здесь не сложно, обычно чтобы найти песню по словам, нужно ввести в поиске пару слов из песни и нажать кнопку поиск. Можете теперь использовать текст и слова этой песни в караоке или просто подпевать, включив свой mp3 плеер. Не нужно пытатся перевести песню на русский или английский язык, перевод песни Микола Лисенко, Олександр Кониський — Молитва за Україну уже есть на текстпесни2.ру, а скачать текст песни т.е lyrics можно выделив его мышкой.
Просмотров за все время у Микола Лисенко, Олександр Кониський — Молитва за Україну: [149]

Молитва за Україну

Кожну неділю в нашому храмі наприкінці Літургії співається церковний гімн «Боже великий, єдиний, нам Україну храни». Пропонуємо вам ознайомитись з історією цього урочистого музичного твору, який називається «Молитва за Україну».

Цікаво, що Архиєрейський собор УПЦ КП від 21 жовтня 2010 року у пункті 5 прийняв рішення, яке доповнює цей текст. Ось як він виглядає
» Враховуючи традицію виконання «Молитви за Україну» (текст О. Кониського, музика М. Лисенка) у храмах після богослужіння та вважаючи слушним зауваження, що у існуючих варіантах тексту цього твору відсутнє жодне згадування Святої Тройці, Її Божественних Осіб чи Господа нашого Ісуса Христа, що не характерне для православних молитов, звернених до Бога, замінити під час виконання у храмах УПЦ Київського Патріархату «Молитви за Україну» слова «Світлом науки і знання…» на слова «Світлом Христової правди…». У такому варіанті «Молитва за Україну» вже багато років виконується у деяких київських храмах і цілком сприйнята віруючим народом»..

Кониський Олександр — Молитва за Україну

Шкільні твори

«Волі і світла проміння» «Молитви» на слова О. Кониського, музику М. Лисенка

Останнім часом воскресають з небуття твори української літератури, які були забороненими і не звучали в Україні. Серед них і могутній хорал на слова Олександра Кониського і музику Миколи Лисенка «Молитва».
Духовна пісня, створена в90-хроках ХIХ століття, переживши заборони царату Росії та радянського уряду, вижила. В українських середовищах Канади, США, Австралії, де знайшла захисток наша співолюбна діаспора, пісня єднала людей з далекою батьківщиною, живила їхні патріотичні почуття.

«Щастя дай, Боже, народу. » (За піснею на слова О. Кониського «Молитва за Україну»)

Серед урочистих патріотичних пісень провідне місце належить пісні на слова О. Кониського «Молитва за Україну». Створена у період підйому патріотичних настроїв українського народу, пісня вела у бій січових стрільців, закликала український народ до боротьби за волю і незалежність:
Боже великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світла промінням
Ти її осіни.
О. Кониський, обравши форму молитви, на довгі роки й десятиліття проклав своєму творінню шлях до сердець справжніх патріотів.

Народна легенда про дівчину-Україну і пісня О. Кониського «Молитва»

Усна народна творчість є неоціненною культурною спадщиною, яку залишили нам наші пращури. Передаючись з вуст у вуста, народні твори змінювалися та вдосконалювалися. Незмінною залишалася народна мудрість, проста на перший погляд, але справедлива та розумна народна мораль.
Нам відомі народні пісні, обрядові дії, казки для дітей та безмежно мудрі, чарівні та цікаві народні легенди і перекази. Часто народні легенди використовуються в літературних творах, повністю або частково.

Молитва Олександра Кониського

директор Історико-меморіального музею Михайла Грушевського

“Можна любити Україну так, як її любив Кониський, але більш, як він, — любити не можна”, — говорили про відомого українського письменника, педагога й громадського діяча другої половини ХІХ століття Олександра Яковича Кониського його сучасники. Увесь свій вік він боронив інтереси українства, не йдучи на жодні компроміси, “будив сонних і письмом і словом”, горів любов’ю до України і цим вогнем запалював серця своїх численних духовних вихованців. За цим вогнем любові стояли реальні справи, а далекоглядність Кониського, його талант бачити перспективу і віра в те, що Україна своє осягне, вражають і сьогодні. Навіть свій найвідоміший твір, духовний гімн “Молитва за Україну”, що від 1885 року звучить в українських храмах, написав для дитячого хору. Він щиро вірив, що зі словами його молитви “Боже Великий, єдиний, Русь-Україну храни…” зростатимуть громадяни майбутньої незалежної держави. У серпні цього року виповнюється 180 років від його Дня народження.

Олександр Кониський народився на Чернігівщині. Рано лишившися без батька, перші уроки грамоти отримав від матері й діда. Пізніше його відвезли до “Сирітського дому” в Чернігові. Там в 11 років почав писати вірші рідною мовою, за що його, першого учня, відрахували з місцевої гімназії. Не вдалося закінчити й Ніжинський ліцей: бідність і недуга очей змусили полишити навчання. Проте це не завадило Кониському проявити свій природний талант у літературі й громадських справах. На життя заробляв адвокатською практикою, склавши екстерном університетські іспити.

Друга половина ХІХ століття увійшла в історію українського руху насамперед активною культурно-просвітньою діяльністю Громад, одним із лідерів яких був О. Я. Кониський. 1859 р., перебуваючи на судовій службі в Полтаві, став фундатором українських недільних шкіл і громадських бібліотек, автором перших підручників — “Українських прописів” та “Арихметики”. У цей же час гострив і своє публіцистичне перо, співпрацюючи з петербурзькою “Основою”. Пантелеймон Куліш, познайомившись у Полтаві з Олександром Кониським, застерігав: “Мусили його за руки держати, щоб з патріотизму не зашкодив собі, — і зашкодив таки”. За подвижницьку діяльність на ниві просвіти рідного народу та “українську пропаганду” 1863 р. його без суду заслали до Вологди, згодом ще далі — в Тотьму. Покарали не стільки за діяльність, скільки за переконання.

Кожен, хто бував у господі О. Кониського, згадував його унікальну книгозбірню. Завсідник цього “клубу” Михайло Грушевський відзначав: “Великим атракціоном була його бібліотека, зложена головно з українських видань… але на шафах, де вона містилась, причіплені були папірці з написами, що книжки можна читати… але додому вони не позичалися нікому”. Напис “книг з дому не даю” запам’ятався і Сергію Єфремову. Свою унікальну бібліотеку Олександр Кониський зберігав для нащадків.

Прагнучи об’єднати всі українські сили, О.Кониський ініціював створення Загальноукраїнської організації (1897), від якої пішли численні політичні партії початку ХХ ст. Його справедливо називають одним із найактивніших і найпослідовніших речників ідеї Української академії наук. Він був не лише одним із фундаторів Товариства імені Шевченка у Львові (1873) та ініціатором перетворення його на Наукове товариство імені Шевченка (1892), а й стратегом цієї першої національної наукової інституції, послідовно обстоюючи думку про створення на базі НТШ Української академії наук. Для нього НТШ було “завжди незвичайно миле, як доброму батьковому серцю найлюбіший син”.

Провідник ідеї національної єдності українців Галичини та Наддніпрянщини, патріот соборної України, Олександр Якович після Емського указу 1876 р., що поставив поза законом українське слово, книжку та українство взагалі, активно переносить свою діяльність у Галичину, називаючи її “літературною Січчю”. Поруч із Володимиром Антоновичем, Олександром Барвінським, Юліаном Романчуком став ідейним натхненником, “моральним батьком” політики українсько-польського порозуміння. Результатом досягнутої угоди була перша на українських землях кафедра історії України, заснована у Львівському університеті. Саме заходами О. Кониського 1894 р. професором цієї кафедри було затверджено 28-річного випускника Київського університету, його похресника в громадських справах Михайла Грушевського. В одному з листів до приятеля з Кубані він із гордістю писав: “І кафедра, і професор — цілком наші діти!”

Олександра Кониського по праву вважають засновником шевченкознавства. Важко заперечити той факт, що статус націо­нального генія Тарас Шевченко отримав саме заходами Кониського. Реорганізуючи Товариство імені Шевченка як наукове, першочерговим завданням вважав написання життєпису того, чиє ім’я носить Товариство. Виконувати власну настанову випало самому. Він став автором найповнішої на кінець ХІХ ст. біографії Т. Шевченка, яку Іван Франко назвав найкращим пам’ятником і Шевченкові, і самому авторові. Поклав цим початок шевченкознавства. Мріяв видати щоденник і листи Кобзаря, зібравши найповнішу на кінець ХІХ ст. збірку кореспонденцій поета. Розшукував невидані автографи його творів, видрукував і “Пробу улаштовання хронології до творів Тараса Шевченка” з посвятою своєму духовному учневі М. Грушевському. Незавершені проекти продовжили його вихованці й сподвижники. О. Кониський — автор численних оповідань і публіцистичних праць, які за умов царської цензури підписував псевдонімами чи криптонімами, яких мав понад сотню, а серед них улюблений — “Верниволя”.

Сутність усіх величних справ, до яких був причетний Олександр Кониський, актуальна і на початку ХХІ ст. У своїх щоденникових нотатках під назвою “Думки й помітки” 29 грудня 1883 р. це кредо він визначив так: “Всю вину… звертають у нас на політичний наш устрій і кажуть: “Вигоїти сей недуг може лишень Конституція”. Навряд чи так воно! Корінь лиха, неморальности лежить в природі тих людей: лихі добутки його можна зменшити лишень добрим моральним вихованням, а сего то у нас і Біг-ма, і ніяка Конституція не дасть його”.

ЛЕГЕНДА ПРО ДІВЧИНУ-УКРАЇНУ, ЯКУ ГОСПОДЬ ОБДАРУВАВ ПІСНЕЮ. «МОЛИТВА» О. КОНИСЬКОГО, «НА ДОЛИНІ ТУМАН» В. ДІДЕНКА.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

ЛЕГЕНДА ПРО ДІВЧИНУ-УКРАЇНУ, ЯКУ ГОСПОДЬ ОБДАРУВАВ ПІСНЕЮ. «МОЛИТВА» О. КОНИСЬКОГО, «НА ДОЛИНІ ТУМАН»

Мета: продовжити роботу щодо ознайомлення учнів з особливостями

та ідейним змістом літературних пісень; проаналізувати зв’язок народної легенди про дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею, з «Молитвою» 0. Кониського; проаналізувати народну пісню «На долині туман» В. Діденка; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість, логічне мислення, вміння визначати і коментувати провідні мотиви, пояснювати роль символів у них; формувати кругозір, світогляд; виховувати почуття пошани, поваги, любові до літературної пісні та її митців; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрети О. Кониського, В. Діденка; тексти програмових творів, музичне супроводження до пісень, дидактичний матеріал,проектор.

Своїм походженням і суттю своєю пісня є мистецтвом загальнонародним; незалежно від того, авторська чи анонімна, вона орієнтована на масове сприйняття і задоволення.

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань

1. У перекладі з якої мови слово «гімн» означає «урочиста пісня»? (Грецької)

2. У якій країні «урочисті пісні» виконувалися вперше? (Давня Греція)

3. П. Чубинський родом із. (Київщини)

4. Автор слів гімну народився в родині. (Дворянина)

5. Вищу освіту П. Чубинський здобув у. (Петербурзькому університеті (юридичний факультет))

6. Вкажіть назву журналу, де вперше друкувався П. Чубинський. («Основа»)

7. Які експедиції очолював письменник? (Єтнографічно-статистичні)

8. Мелодію до пісні-гімну дібрав. (М. Вербицький)

9. П. Чубинський був членом київської організації, що мала назву. («Стара громада»)

10. Яких художніх засобів (тропів) найбільше у творі «Ще не вмерла Україна»? (Метафор)

11. Скільки рядків має пісня-гімн? (Двадцять)

12. Назвіть сучасні літературні пісні та їх авторів. (М. Ткач «Марічка», «Ясени», М. Сингаївський «Чорнобривці», Ю. Рибчинський «Скрипка грає», Д. Павличко «Два кольори», «Явір і яворина», «Лелеченька», В. Івасюк «Червона рута», «Я піду в далекі гори», «Водограй», . )

Примітка. Кожна правильна відповідь дорівнюється 1 балу.

III. Перевірка домашнього завдання

Опитування учнів напам’ять пісні-гімна П. Чубинського «Ще не вмерла Україна». Визначення найкращих виконавців.

IV. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

V. Основний зміст уроку

1. Аналізування народної легенди про дівчину-Україну, яку Господь обдарував піснею

1.1. Виразне читання твору за ролями.

1.2. Жанр: народна легенда.

Легенда (від латинського Іе g е nd — те, що слід прочитати) — один із жанрів неказкової народної прози, народне передання про видатну подію чи вчинок якої-небудь людини, в основі якого диво, фантастичний образ або уявлення, яке сприймається оповідачем як достовірне. Водночас сюжет легенди базується на реальних або допустимих фактах; легендарний герой може мати свій праобраз у реальному житті, в історичній дійсності. Особливості народної легенди.

• розповідь про суспільні і побутові події;

• наявність фантастики (казкові герої, фантастичні події, надприродні явища, чудодійні предмети);

• невелика кількість основних дійових осіб (дві-три);

• прозова форма (рідше — віршова);

1.3. Тема: зображення дівчини — України, яка звернулася по допомогу до Господа у зв’язку зі стражданнями, що терпить земля її від «пролитої крові й пожеж».

1.4. Ідея: уславлення Всевишнього, який надає допомогу всім, хто її потребує; возвеличення пісні як неоціненного дару.

1.5. Основна думка: серед всіляких скарбів, талантів, здібностей, обдаровань пісня є неоціненним даром.

1.6. Бесіда за змістом твору:

• Кого і чим наділяв Господь Бог?

• Як у творі зображена поведінка дівчинки?

• 3 яким горем звернулася дівчина — Україна до Всевишнього?

• Як зрозуміти слова Господа про те, що пісня уславить дівчину на цілий світ?

• Які були подальші дії дівчини, після отримання нею пісні від Всевишнього? Що свідчить про щирість подарунка, який вона отримала?

• Чим пояснити те, що дівчина — Україна із ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ?

• Яким перед нами предстає Господь Бог?

• Через що Україна страждає і терпить всілякі страждання?

• Як характеризується дівчина, яка пісню, тобто славу на цілий світ не залишала собі, а «. з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ»?

• У чому значення народної легенди?

2. Опрацювання твору О. Кониського «Молитва»

2.1. Виразне читання твору.

2.2. Ознайомлення учнів із життям і творчістю О. Кониського (матеріал для вчителя).

ОЛЕКСАНДР ЯКОВИЧ КОНИСЬКИЙ (6 (18). 8.1836-29.11 (12.12.).1900) Літературні псевдоніми — О. Верниволя, Ф. Горовенко, В. Буркун, Перебендя, О. Хуторянин, О. Яковенко, К. Одовець, О. Преходовець та ін.

Олександр Кониський — український письменник, публіцист, педагог, громадський діяч ліберального напряму.

О. Кониський — автор ґрунтовної біографії Т. Шевченка, яка не втратила свого значення і нині: «Тарас Шевченко — Грушівський. Хроніка його життя», т. 1-2 (1818-1902). Для недільних шкіл Олександр Якович видав популярні книжки й підручники («Українські прописи» (1862), «Арифметика, або щотниця» (1863), «Перша граматика, або читання» (1863). Від кінця 1920-х р.р. твори О. Кониського в СРСР знаходились під забороною (за винятком кількох поезій), а радянське літературознавство відносило

О. Кониського до «націоналістів».

2.3. Історія виникнення твору «Молитва» та його призначення.

Ця пісня більш як півстоліття була забороненою, не виконувалася на концертах, не звучала по радіо. Коли вона народилася, точно не відомо. Слова належать Олександрові Кониському, музика — Миколі Лисенкові. У 900-х роках її знали в Галичині. У 1903-му, коли автор музики перебував у Львові, вона лунала на концертах. Пісня зазнала певного переакцентування: написана для дітей, після зміни окремих слів набула загальнонародного звучання. Виконувалась у школах, на церковних святах, світських концертах, як духовний гімн — спочатку в західноукраїнських землях, а протягом 1917-1920 років — і в Наддніпрянській Україні. А згодом заборонена. Не увійшла до жодного з видань творів М. В. Лисенка. Текст і музика зливаються воєдино, творять органічну цілісність.

«Боже великий, єдиний» — одна з тих духовно-патріотичних пісень, що служили і служать високій меті національного відродження народу. Пісня широко знана в усіх країнах, де проживають українці, духовно об’єднує їх із батьківщиною.

2.4. Тема: звернення людей до єдиного Бога з молитвою про необхідність уберегти Україну і дати її народу волі, щастя і долі.

2.5. Ідея: возвеличення сили Бога, віра люду в його допомогу.

2.6. Основна думка: клопотання і звернення людей до Бога не тільки з власних інтересів, а й прагнення зберегти Україну, піклуватися і дбати про неї.

2.7. Жанр: молитва. Молитва — це:

1) звернення віруючого до бога;

2) канонізований текст звернення.

2.8. Обговорення змісту твору за питаннями:

• Що таке молитва?

• Коли і з чим люди звертаються до Бога?

• Чому автор називає Бога великим, єдиним?

• Чим Бог може допомогти людям?

• Які відтінки переважають у творі?

• Для кого О. Кониський написав цей твір?

• Чи чули ви будь-коли молитву? Що ви відчували при цьому?

2.9. Художні особливості твору:

• метафори: «Боже, освіти, просвіти, зрости, храни, зверни, дай»;

• епітет: «чиста любов»;

• повтори: «Боже, дай . многая . волю», «світло. », «Україну. »;

• риторичні оклики: «Ти на люд наш зверни!», «Дай доброго світла!», «І многая, многая літа!».

Творче завдання . Складіть речення зі словами, що повторюються — це і буде основний зміст «Молитви».

3. Аналізування пісні В. Діденка «На долині туман»

3.1. Виразне виконання пісні.

3.2. Стислі відомості про автора пісні.

ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ ДІДЕНКО (03.02.1937-14.02.1990) Василь Діденко — український поет, народився у м. Гуляйполе Запорізької області.

У 1959 р. закінчив Київський університет. Друкувався з 1953. Автор збірок лірики «Зацвітай, калино» (1957), «Під зорями ясними» (1961), «Заповітна земля» (1965), «Дивосвіти любові» (1969), «Дзвенять конвалії» (1972), «Мережки сонця» (1976), «Вродливий день» (1979), «Червоний вітер» (1982), «Дзвінка фонетика» (1984), «Дивокрай» (1987), «Рання ластівка» (1988).

Мелодійність, образність, які йдуть від народної пісні — характерні риси віршів В. Діденка. Писав він і для дітей (збірки «Степовичка», 1965; «Берізка», 1975). Деякі вірші покладено на музику (популярні пісні — «На долині туман», «Полем іду я» композитора Б. Буєвського). Окремі твори

В. Діденка перекладено російською, латинською, угорською мовами. Похований видатний митець у Києві.

3.3. Зі статті-спогаду Миколи Сома (додатковий матеріал для вчителя про В. Діденка).

У Спілці письменників України і досі говорять, що про Василя Діденка не можна писати серйозно. Ой шановні мої побратими! Ви ще не знаєте Діденка, бо й себе іще не вивчили достоту. Навіть ні сном ні духом не можете знати того, що я думаю про вас — часто смішних і незбагнених у вічних по¬шуках вірної Музи і незрадливої слави. Нас багато, а він був один. Він був настільки один, що навіки залишиться ось таким:

• до смерті закоханим ліриком;

• бідним і невгамовним, але гордим сином України;

• веселим розбишакою і ворогом усіх дзеркал;

• автором геніальної пісні «На долині туман».

3.4. Тема: змалювання вранішньої літньої пори, коли туман огорнув долину.

3.5. Ідея: уславлення краси природи та дівочої краси, якими захоплюється ліричний герой.

3.6. Основна думка: туман, який вранці «упав», а потім «розтав» надав можливість побачити двох закоханих — дівча і ліричного героя.

3.7. Жанр: пейзажна лірика.

3.8. Обговорення змісту твору за питаннями:

• Чи бачили ви в природі туман? Через що він виникає?

• Що ви відчували, йдучи босоніж по росі?

• Чому туман у творі відображується як жива істота?

» Якою ви уявляєте дівчину? Чому саме такою?

• Для чого автор у твір вводить ліричного героя? Хто він є?

• Що відбувається з туманом на початку твору і наприкінці? Чому, на вашу думку, туман «розтав»?

• Чим нас обдаровує літня пора? Як автор висловлює власні враження про літо. Прочитайте.

3.9. Художні особливості твору:

• повтори: «На долині туман», «Мак червоніє в росі», «По стежині дівча», «Тепле літо в очах», «Білі ніжки в росі», «Попід гору дівча», «Мак червоний в село», «За дівчам тим і я», «Бо в долині туман»;

• метафори: «туман упав», «літо .. цвіло», «туман розтав»;

• епітети: «тепле літо», «білі ніжки».

VІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Марійка Допитлива приготувала завдання для найуважніших учнів.

1) Намалюйте (фарбами, олівцями або опишіть словесно) гаму кольорів у пісні «На долині туман». (Зелений, сіро-синій, червоний . )

2) Поєднайте рисочками якості дітей світу (за легендою)

французи любов до пісні, поетичність

угорці здатність до торгівлі

поляки хист до музики

італійці дисципліна і порядок

українці любов до господарювання

росіяни елегантність і краса

3) Змалюйте портрет дівчини — України.

VII . Підсумок уроку.

З’ясуйте, скільки у «Молитві» слів, пов’язаних із поняттям «світло»? Назвіть їх. (Світла, промінням, світло, просвіти.)

VIII Домашнє завдання.

Вивчити напам’ять за бажанням пісню-гімн «Молитва» або одну з пісень літературного походження, що стали народними (можна підготувати спів); зробити ілюстрації до вивчених творів.